Why did Esperanto fail? Because it was created using the "Tolkien method": based on subjective criteria of euphony. There are many other reasons but this is the main one. Creating a universal human language should be the work of talented mathematicians. If this language proves convenient for the majority of the planet's intellectuals, then in a century or two most humans will know it.

The most probable WW3 scenario: China starts a war against America for Taiwan, then India and the European Union join China, then Russia joins America, then a new "communist" revolution in Russia begins...

Ludwig Wittgenstein was the first metamodern/(proto)integral philosopher. After him was Edgar Morin, Jürgen Habermas, Ken Wilber and Quentin Meillassoux.

I've understood this week that there is no need for me to become an extrasmart philosopher as late Wilber, or late Foucault, or late Heidegger, or late Sartre, or late Nietzsche, or late Hegel. Life became easier a bit!

Rather unpromising planet

The quantity of conscious atoms is multiplying over billions of years. Even if humanity is extinct today the paradise in our galaxy is inevitable. This paradise would be achieved a few billion years sooner or a few billion years later, but this will happen. Earth is not only not a very important planet, it`s also not a very promising planet. I am sure that promising planets should have two or more sapient species. For this and many other important reasons, we should invest in genetic engineering much more than now.  

Gen Urobuchi and Adam Darski are my idols still, but Uppaluri Gopala Krishnamurti, Alejandro Jodorowsky, and Vladimir Sorokin are not.

Метамодерністська теорія літератури

Філософи використовують літературу не просто не за призначенням, а взагалі збоченим чином. Літературу було створено шаманами (ще задовго до виникнення писемності) заради того, аби боротися проти істини та коритися злу. Й саме цього бажали від неї її перші споживачі: аби вона слугувала їхнім ресентименальним примхам. Проте згодом літературу опанували ремісники і торговці, яких цікавило вже не ресентиментне саморуйнування, а особистий добробут. Після цієї події виникнення високого мистецтва, філософії й математики було лише питанням часу: накопичення знань неминуче створює потребу в їхньому впорядкуванні. Проте загалом література все ще лишається вірною своєму походженню: звичайний читач першочергово шукає в книзі не раціональне й загалом істинне знання, навіть не особисту вигоду, а саме задоволення ресентиментальних бажань, які він навіть неспроможний визнати власними. Про це варто пам'ятати кожному письменнику, особливо філософам й математикам.