Рациональность (принципиальность, идейность) - более совершенная моральная добродетель, чем справедливость. Чтобы быть рационально, необходимо существовать справедливо. Необходимо, но НЕ достаточно. Ведь вера тоже справедлива. Иными словами, справедливости рациональной идеологии противостоит извечно справедливость догматичной религии. Кроме того, рациональности как справедливости противостоит извечно несправедливость, эгоистичность, традиция. Таким образом, справедливая в своей рациональности идеология морально лучше, чем справедливая в своей догматичности религия, а религия в свою очередь морально лучше, чем несправедливая в своей эгоистичности традиция.
Мрію про світ, в якому ідеологію (як справедливу й раціональну етику) відрізняють від релігії (справедливої та догматичної етики) та традиції (егоїстичної та догматичної етики). Звісно, релігія може бути мудрішою за ідеологію, проте за умови однакової розсудливості ідеологія (як отожнення совісті з філософією) краща за ототожнення совісті з теорією, за релігію. А релігія за умови однакової розсудливості краща за ототожнення совісті з практикою, за традицію. Причому, наприклад, соціалізм чи лібертаріанство НЕ є справжніми ідеологіями. Вони радше є еклектикою чи, в кращому разі, метафорикою. Іншими словами, чесним чи оманливим (демагогія, пропаганда) політичним маркетингом. Приклад справжньої ідеології - це "Етика" Аристотеля. Або міркування про гуманізм пізнього Гайдеггера.
ОтветитьУдалить