Відчуття, ніби в людей зникли мізки. Принаймні, у східнослов'янському регіоні. Перспективи наразі такі: РФ воюватиме "гарматним м'ясом" проти України доти, доки Путіну це не набридне. Або його не вб'ють його ж поплічники. Це може статися завтра, це може статися через п'ять років. А після цього Кремль вдарить по Києву ядерною зброєю, бо майже ніякого покарання Кремлю за це не буде. Тому український уряд наразі перед вибором: або капітуляція, або ультиматум застосувати "брудні атомні бомби" (радіологічну зброю) проти РФ у відповідь на ядерну агресію Кремля. Бо мало хто захоче допомагати зброєю країні, яка неминуче програє війну.

Мабуть, я не єдиний, хто відчуває роздратування від читання геополітичних новин. Журналісти постійно забувають про головний мотив керівництва Китаю: щоб світ забув про екологічні загрози. Не дивно, що деспот готовий вбити мільйони людей, щоб уникнути роботи над складними проблемами. Щоб заткнути рота Ґреті Тунберг, Сі Цьзіньпін готовий підтримувати й ХАМАС, й путінські спроби геноциду українців. Якщо медіа й університети цього не помічають, то чим вони кращі за релігійних пропагандистів чи астрологів?