Мабуть, я не єдиний, хто відчуває роздратування від читання геополітичних новин. Журналісти постійно забувають про головний мотив керівництва Китаю: щоб світ забув про екологічні загрози. Не дивно, що деспот готовий вбити мільйони людей, щоб уникнути роботи над складними проблемами. Щоб заткнути рота Ґреті Тунберг, Сі Цьзіньпін готовий підтримувати й ХАМАС, й путінські спроби геноциду українців. Якщо медіа й університети цього не помічають, то чим вони кращі за релігійних пропагандистів чи астрологів?