"Росія може мати скільки завгодно ядерних валізок, але оскільки 500 млрд. доларів російської еліти лежить в наших банках, ви ще розберіться, чия це еліта. Ваша або вже наша?"

(с) Збі́ґнев Казі́меж Бжезінський

Поважаю Бжезінського, але він у цьому питанні частково помилився. Сьогодні Путін може спалити всю електроніку, наприклад, у Києві електромагнітним імпульсом (від ядерного вибуху над містом) без особливих наслідків для себе особисто (принаймні у перспективі найближчих років). Та й увесь Київ може спалити ядерними боєголовками, щоб залякати потенційних сепаратистів у сучасній російській імперії. Це гірка правда, але це правда, тому її краще визнати. Тим більше, що ситуація НЕ безвихідна. Путіна все ще можна корумпувати, переконавши його знищити ядерну зброю РФ: для цього навіть платити йому немає потреби, у нього й власних грошей достатньо. Потрібно лише дати йому можливість вкрадене багатство витрачати без необхідності працювати будь-ким: впевнений, Путін бажає цього найбільше. Все ще можна залякати Кремль перспективою застосування Україною радіологічної зброї – т.з. "брудних ядерних бомб". Все ще можна відкрити кордони і евакуювати хоча б частину населення. Все ще можна передати достатню кількість зброї ЗСУ (поставок 2023 року вистачило б для перемоги над окупантами, якщо б цю зброю передали у 2022 році). Але для цього головні медіа та університети мають визнати свої помилки, а вони цього не збираються зробити у найближчій перспективі. Саме з цим академічним лицемірством, цинізмом і божевіллям й боровся останні десятиліття інтегральний рух, але поки що не досягнув успіху.

This year I understood Integral Dynamics (Spiral Dynamics) much better. Spiral Dynamics is neither about a public policy, nor about a personal qualities: it's about a personal policy.

Sometimes I feel disgusted by the people on the streets. Sometimes, I feel compassion for them. Why? Why do they choose to exist like zombies? Why don’t they feel betrayed by the universities and the media? There is one cheap and quick, though not easy, way to stop Putin: buy him, corrupt him. Vladimir Putin is a fascist dictator, but he is not as moral fascist dictator as Adolf Hitler was: Putin has no ideals, no principles, and no beliefs. Putin has no dignity. Putin just got very tired from ruling the contemporary Russian empire, but he fears losing his life, money, and comfort. Of course, it’s uneasy to deal with sociopaths. But it is certainly possible to convince Putin to destroy the Russian nuclear weapons in exchange for security, prosperity, and comfort for him and his comrades. Most of the Russian establishment just wants to be billionaires on vacation; they don’t need any Russian state. Yes, it’s not easy to convince a sociopath like Vladimir Putin to destroy his nuclear weapons. But it’s far better than to suffer from a nuclear war.     

Як академічний мейнстрім посприяв повномасштабному вторгненню РФ до України?

Припустимо, що ми – світовий академічний істеблішмент, очільники тих самих ТОП-500 університетів планети. Припустимо, що ми дуже хочемо уникнути війни США з Китаєм, політика якого з роками стає все агресивнішою щодо США й загалом НАТО. Припустимо, що ми розглядаємо Росію як можливого союзника США у протистоянні з Китаєм. Звідси, дозволити Росії посилитися за рахунок завоювання України – шанс ослабити Китай. Де помилка у цих цинічних розрахунках? Насправді, хиб тут мінімум чотири. 

4. Чи не буде кількість біженців від війни надмірною для ЄС? Чи зможуть ці біженці органічно інтегруватися у національні культури країн ЄС? Вже цього запитання достатньо, щоб викрити нездійсненність вищезазначеного «миротворчого» плану. 

3. Чи захочуть українські олігархи віддати свої активи Кремлю заради порятунку українського народу? Чи все ж оберуть війну до останньої краплі крові? Відповідь теж очевидна. 

2. Чи бажає вкрай корумпована й некомпетентна російська армія завойовувати Україну? Чи вона бажає лише грабувати, вбивати й катувати місцеве населення? 

1. Чи бажає соціопатичний ідіот й нікчема Володимир Путін завоювати Україну? Чи, можливо, він лише хоче увійти в історію як маніяк жорстокіший за Гітлера й Сталіна одночасно? Чи боїться власної армії, й хоче її дискредитувати геноцидом? Чи бажає помститися своїм підлеглим за їхнє безтурботне життя в той час, як сам Путін був змушений в муках працювати? Чи прагне скористатися війною як приводом, щоб відпочити від знавіснілої медійної метушні? 

Лише поглянувши на ці чотири вкрай сумнівні припущення, розуміємо, що вищезазначений план ослаблення Китаю не лише цинічний, а й остаточно безглуздий. Але чи справді світовий академічний істеблішмент неусвідомлено чи усвідомлено останні десятиріччя притримувався саме такого консенсусу? Я вважаю, що так, й ось мої аргументи. Не думати про геополітику взагалі академічна бонза не може за визначенням – це їхній обов’язок. Якби консенсус був інший – цієї б війни не сталося: тим чи іншим чином було б усунено передумови для її початку ще в нульові. Університети достатньо впливові для цього.  А якби консенсусу взагалі не було, то провідні університети планети вели б один проти одного відчайдушну медійну боротьбу: галас було б чутно. Звідси випливає, що консенсус щодо перспектив завоювання України Росією серед світового академічного істеблішменту був, причому консенсус жахливо помилковий.

 I hate to be a slave.